В даний час головним способом діагностики вузлів щитовидної залози є УЗД. Ультразвукове дослідження є абсолютно безпечним, дешевим і дуже ефективним методом. Виконання УЗД щитовидної залози за допомогою сучасних апаратів дозволяє виявляти освіти розміром від 1 мм, оцінювати їх контури, внутрішню будову, ступінь кровопостачання. У ряді випадків вже при проведенні УЗД досвідчений лікар може запідозрити, що вузол щитовидної залози має злоякісний будова – в цьому допомагає виявлення нерівних або нечітких контурів вузла, його гіпоехогенне (темний колір), поява у вузлі мікрокальцинатів, посилене кровопостачання вузла, збільшення лімфовузлів шиї з відповідної вузлу сторони.
При виявленні вузлів щитовидної залози розміром 1 см або більше показано проведення тонкоголкової біопсії для встановлення будови вузла (доброякісний або злоякісний). Біопсія вузлів щитовидної залози розміром менше 1 см може бути рекомендована у випадках, якщо пацієнт піддавався впливу радіації під час життя, якщо серед кровних родичів пацієнта були хворі на рак щитовидної залози, а також якщо ультразвукові характеристики вузла насторожують лікаря, що проводив УЗД. Біопсія є дуже малотравматичної, безпечною і малоболезненной процедурою, тому не варто боятися її проведення. У той же час тонкоигольная біопсія вузлів щитовидної залози дає найважливіші дані, необхідні для визначення тактики подальших дій – адже немає більш важливого питання на цьому етапі, ніж питання «Рак чи ні?», І біопсія здатна на це питання відповісти.
При виявленні у пацієнта вузлів щитовидної залози необхідно також виконати дослідження крові на гормони (зазвичай достатньо визначення ТТГ, Т4 св., Т3 віл.) І антитіла до тиреопероксидази. Важливим тестом при виявленні вузлів є аналіз крові на кальцитонін. Кальцитонін є гормоном, вироблюваним С-клітинами щитовидної залози. При появі у пацієнта медулярної карциноми – злоякісної пухлини, що складається з С-клітин, в крові хворого значно підвищується концентрація кальцитоніну. При виявленні підвищеного рівня кальцитоніну крові необхідно швидко виконати ряд додаткових діагностичних досліджень для виключення наявності пухлини.
При вузлах щитовидної залози, розташованих за грудиною (в грудній порожнині), може застосовуватися комп’ютерна томографія. Томографія дозволяє визначити точне розташування вузлів і їх обсяг, а також допомагає у визначенні положення вузлів щитовидної залози по відношенню до інших внутрішніх органів грудної клітки.
У пацієнтів, що мають вузли щитовидної залози і підвищений рівень гормонів, буває необхідно визначити джерело надходження гормонів у кров. В одних випадках зайві гормони виробляються всій тканиною щитовидної залози, в інших – тільки вузлами. Визначити «винуватця» зайвої вироблення гормонів можна за допомогою сцинтиграфії – дослідження, при якому пацієнту вводиться технецій – препарат, дуже схожий на йод, або спеціальний ізотоп йоду – йод-123. І технецій, і йод-123 протягом невеликого часу випускають слабке радіоактивне випромінювання, яке можна зареєструвати за допомогою гамма-реєстратора і отримати таким чином своєрідну «карту», де будуть відзначені ділянки посиленої і ослабленою вироблення гормонів. Визначення джерела безпосередньо впливає на вибір тактики лікування: якщо причина не у вузлі, то може допомогти лікування у терапевта-ендокринолога, якщо ж винуватець вузол («гарячий» вузол) – без допомоги хірурга не обійтися.